Під час війни в концентраційному таборі знаходилися в'язні, засуджені на смерть. Один із них абсолютно не мав страху, не боявся вмерти.
Якось одного дня він вийшов на плац зі своєю гітарою, грав на ній і співав. В'язні були піднесені на дусі його вчинком. Коли в'язні чули його голос, то вражені чаром його співу і гри на гітарі, стояли в приза-думі. Сторожа погрожувала в'язням, і вони змушені були розійтися, а співакові заборонила виходити на плац.
Наступного дня він знову з'явився на плацу зі своєю гітарою і знову грав та співав. Сторожа вирішила покарати його. Йому відтяли пальці, щоби не міг грати на гітарі.
На третій в'язень вийшов знову на плац зі своєю гітарою і грав обрубками пальців, які кровоточили. Розлючена сторожа відібрала у нього гітару, побили співака, а потім розігнала натовп. Натовп кричав співакові: "Слава!" Ті, котрі не хотіли покинути плац, були побиті.
Наступного дня в'язень з'явився знову. Він співав, а всі слухали його і були зачудовані його співом. Плескали в долоні, вигукували. На всій території концтабору було чути овації.
Сторожа лютувала. Співака взяли в камеру і відрізали язик. Та зранку всі знову побачили на плацу в'язня, який танцював. Він не міг ані грати, ані співати, але він танцював ритмічно під музику, яку чув тільки він один. Сторожа скам'яніла і більше не карала його.
Ось приклад нескореного духа, духа свободи, духа незалежності, духа правди.
Дух незалежності - це стан, коли людина не боїться смерті, коли вона віддана Богові, віддана ідеї, коли вона віддається на волю Божу.
М
